BIM makes it possible to create not just a three-dimensional model of a building, but a complete digital twin of the future facility – taking into account building structures, engineering networks, materials, energy efficiency, and operational characteristics. Throughout the design process, all project sections are integrated with one another, enabling the identification of potential clashes before construction begins, minimising risks and shortening the overall implementation timeframe.

For our clients, this means transparency, predictability, and optimisation of construction costs. For us, it is a tool of precision, control, and coordinated teamwork.

The BIM approach enables effective lifecycle management of a project – from concept development to commissioning – ensuring the consistency of technical solutions at every level. It is a modern standard that enhances design quality and forms an integral part of COMFORTBUD’s work.

We use BIM technologies not as a trend, but as a strategy for systematic development, strengthening our expertise and ensuring the reliability of the final result.

Запис BIM Technologies as a Tool for Systematic Design at COMFORTBUD спершу з'явиться на Comfortbud.

The design documentation and its expert review have already been completed, and the client has obtained a construction permit. Construction works on the site are actively in progress. The monolithic frame is currently being erected: the slab above the underground car park has been completed in all three sections, the vertical structures of the first floor of Section 2 have been finished, and waterproofing of the foundations and underground structures has been carried out. In Sections 3 and 4, formwork installation for vertical elements continues.

The residential complex at 16 Berezhanska Street will become an example of a modern approach to suburban housing construction near Lviv. For COMFORTBUD, this is another successful project that combines practical design solutions with a comprehensive approach – from concept development to working documentation and construction supervision.

Запис Hill Side: a new residential complex in the suburbs of Lviv, designed by the COMFORTBUD Design Institute LLC спершу з'явиться на Comfortbud.

Ми працюємо у форматі повного циклу: від ідеї та концепції до робочої документації й авторського супроводу в процесі будівництва та введення об’єкта в експлуатацію. Кожен наш проєкт — це інвестиція у довготривалу експлуатацію, безпеку та комфорт.

Наші ключові принципи

Системна експертність. Команда архітекторів, інженерів і технологів вирішує завдання будь-якої складності, застосовуючи сучасні стандарти та перевірені методики.
Цифрова координація. BIM-технології використовуються як основний інструмент інтеграції та узгодження всіх розділів проєкту, що мінімізує ризики помилок і скорочує строки будівництва.
Відповідальність. Усі рішення проєктуються з урахуванням енергоефективності, пожежної безпеки, доступності та зручності експлуатації.

Міжнародний досвід і локальні рішення

Ми працюємо як із міжнародними компаніями, так і з українськими замовниками, інтегруючи найкращі світові практики у відповідність до чинних українських норм. Наш портфель — це не лише перелік об’єктів, а й практичні кейси, які успішно функціонують: від логістики та промислових ліній до інженерних систем і сталого енергоспоживання.

Наш орієнтир — результат

Ми переконані: проєкт повинен бути ефективним з першого дня експлуатації й мінімізувати ризики протягом усього свого життєвого циклу. Саме цього очікують наші замовники, і саме на такий результат працює команда КОМФОРТБУД.

Запис КОМФОРТБУД: проєктування з відповідальністю та системним підходом спершу з'явиться на Comfortbud.

З дозволу видання публікуємо цю статтю! 

“ДЕКОЛИ ПОТРІБНО
РОЗЧИНИТИ ОБ’ЄКТ В ОТОЧЕННІ, А ДЕКОЛИ, 

НАВПАКИ — ВИДІЛИТИ”

Виталий Козлов
главный архитектор
Института проектирования
«Комфортбуд»

Несмотря на то что такой сценарий кажется на первый взгляд простым и очевидным, за ним стоит ряд масштабных предпроектных исследований, которые в итоге должны привести к формированию комфортной среды с грамотно вписанным архитектурным объектом. Именно о таких исследованиях и объектах мы поговорили с главным архитектором Института проектирования «Комфортбуд» Виталием Козловым.

PRAGMATIKA.MEDIA: Якими принципа ми ви керуєтесь на стадії проектування, коли вписуєте будівлю в існуючий контекст з точки зору кольору?

Віталій Козлов: Колір завжди має другорядне значення в архітектурі. Йому передують зміст та форма.
Колористика будівлі залежить від багатьох факторів. Наприклад — контекст. Деколи потрібно розчинити об’єкт в оточенні, а деколи, навпаки — виділити, підкресливши за допомогою кольору. На мою думку, коли є виразна форма, то білий — це саме те, що потрібно. Та все ж буває й так, що колір формує основний сценарій архітектурно-художнього образу — акцентує деталі або маскує недоліки.

P.M.: А яке з завдань є більш цікавим для архітектора — створювати проект з нуля, вибудовуючи цілісний комплекс з точки зору композиції та кольору на абсолютно новій території, або ж вписувати будівлю в історичну
забудову, відштовхуючись від існуючої колористики?

В. К.: Насправді для архітектора будь-який проект — це виклик, чи то нове будівництво, чи реновація. Відповідальність однаково висока. В першому випадку так само йде втручання в існуюче середовище — просто
воно природне, а в другому — штучне, вже кимось попередньо перетворене. В обох варіантах важливо «не нашкодити». Так, створювати свій сценарій завжди цікавіше. Можна сформувати спокійне та витончене монохромне середовище або ж, навпаки, рішення, активне за кольором. При вписуванні об’єкту в забудову вже потрібно зважати на існуючий сценарій. Але контекст не завжди диктує колір: бувають ситуації, коли можна і навіть потрібно змінювати сценарій, наповнюючи середовище новим змістом та тонами.

P.M.: Чи легко сучасним архітекторам працювати з численними стандартизованими палітрами, які надають
сучасні виробники?

В. К.: На сьогоднішній день найпоширенішими стандартами кольорів для фарб та штукатурок є NCS та RAL для емалей та лаків. На жаль, не всі виробники фарб формують свої колірники у відповідності з ними. Тому зазвичай на проектній стадії вибору кольору ми користуємось вищезазна ченими стандартами, а вже на стадії реалізації проекту підбираємо кольори безпосередньо за колірниками виробників.

P.M.: Розкажіть про рішення задачі з формування кольору фасадів будівель на прикладі своїх реалізова
них об’єктів? З якими складнощами ви стикалися?

В. К.: З останніх цікавих проектів можна виділити житловий комплекс Z119. Ідея архітектурно-художнього
образу народилась після відвідування Барселони та переосмислення побаченого безсмертного творіння Антоніо
Гауді — будинку La Pedrera. Хоча цей видатний зодчий і був поборником кольору в архітектурі, та активно використовував поліхромію у своїх творах, і в цьому випадку надав перевагу формі та природним матеріалам в оздобленні фасаду. Звичайно, будинок Z119 — тільки відлуння цього величного творіння, але в нашому проекті
так само переважають форма, пластика фасаду і білий колір. Звичайно, білий білому, як то кажуть — різниця,
і відтінок відіграє важливу роль. Адже найбільші труднощі у підборі кольору в архітектора завжди виникають через освітлення, яке вносить свої суттєві корективи у задум. Потрібно зважати на орієнтацію фасаду. В нашому випадку був обраний холодний відтінок білого, через те, що наріжний фасад зорієнтований на південний захід і залитий теплим світлом. Тут нам суттєво допомогла палітра Baumit Life та їхні «50 відтінків» білого (посміхається).

P.M.: Щодо сучасної архітектури в історичній частині міста: розкажіть, що саме було взято за основу ваших об’єктів — будівель по вулиці Барвінських, 3 та на Лисенка, 53?

В. К.: Обидва будинки розташовані в історично сформованій забудові періоду модерну. Тоді Львів активно розбудовувався. Оскільки місто входило до складу Австро-Угорської імперії, ця забудова зазнала впливу австрійського сецесіону. Це стало основним мотивуючим фактором у виборі стилістики, але з різним підходом: будинки на Барвінських, 3 запроектовані з використанням прийомів, більше притаманних західноєвропейському модерну — ар-нуво. Тут переважають лінеарні декори та площинні узори в поєднанні зі звивистими гнучкими лініями фасаду. Будинок на Лисенка, 53 — навпаки, більш стриманий та класичний у своїх формах, але з великою кількістю декоративних елементів різної стилістики: і класичні, і сецесійні, югендстильові, ар-нуво. При декоруванні ми опиралися на власні знання та відчуття стилю і користувались здебільшого творами художників-модерністів того часу — зокрема Альфонса Мухи.

P.M.: Як ви сформували кольорове рішення фасадів цих будівель? Що саме ви брали за основу — навколишню забудову чи опиралися на власний досвід?

В. К.: Підхід до кольорового рішення у цих двох комплексах був різний. Оточення на вул. Барвінських немає
певного вираженого колористичного сценарію — тут забудова здебільшого хаотична та строката. Тому мивирішили додати кольору та виділити свої будинки і розфарбували їх у яскраві теплі відтінки. Будинок на Лисенка, 53 розташований у більш сформованому ансамблі із переважно монохромною стриманою колористикою. Оскільки споруда сама по собі сильно вирізняється на фоні цієї забудови як формами, так
і розмірами — вона на один поверх вища від прилеглих будинків, — то її було вирішено розчинити у кольоровій
гамі оточуючого середовища.

P.M.: Які матеріали ви використали для оздоблювальних робіт? Чому саме їх?

В. К.: У цих будинках використані комплексні рішення в оздобленні фасадів від Baumit. Зокрема системи скріпленої теплоізоляції Star System. Таке рішення — завжди гарантія того, що всі матеріали системи працюватимуть злагоджено, а це, в свою чергу, підвищує її довговічність.

P.M.: І насамкінець: наскільки довговічні сучасні фарби для зовнішніх робіт?

В. К.: Ще якихось 10 років тому знайти якісну фарбу для фасадних робіт на ринку було досить проблематично. Існувало безліч дешевих неякісних фарб, які втрачали колір за 2—3 роки, а якісні були занадто дорогими. Сьогодні ситуація змінилась на краще — з’явились відомі бренди з відносно недорогими пропозиціями та високою якістю матеріалів. Саме такими є фарби Baumit — а на додачу ще й з новітніми нанотехнологіями. Наприклад, Baumit Nanopor Top — фарба із функцією самоочищення, яка надає фасаду будинку незмінного кольору та довговічності. Власне, наш будинок Z119 — перший у Львові, на якому буде застосовано фарбу Nanopor Top, і уже найближчими роками ми на власні очі зможемо оцінити цю технологію.

Джерело: https://pragmatika.media/news/pjatyj-oktjabrskij-tom-let-s-talk-about/

Запис Інтерв’ю для Українського видання PRAGMATIKA.MEDIA спершу з'явиться на Comfortbud.